Як правильно обстежити дитину

Для того щоб почати обстежувати будь-яку дитину, спеціаліст зобов’язаний до нього

підготуватися, щоб об’єктивно оцінити рівень розвитку дитини.

Ось декілька порад

Створення обстановки. У багатьох дітей із РСА або іншими особливостями розвитку порушена концентрація уваги. Тому нам обов’язково потрібно все це врахувати. Намагайтеся максимально прибрати предмети, які відволікають.

Найкраще, якщо дитина бачитиме лише ті матеріали, з якими вона виконуватиме завдання.

Після виконання одного завдання зробіть дитині перерву – ви встигнете забрати матеріали, які вже не потрібні, і підготувати нові, а дитина за той час відпочине.

Ваша позиція. Сядьте навпроти дитини, щоб її очі були навпроти ваших. Не дивіться на дитину згори, інакше їй треба буде докладати додаткових зусиль, щоб почути вас – підвести голову, повернути її у ваш бік, а враховуючи те, що в неї і так з увагою можуть бути проблеми, то в такий спосіб ви лише сприятимете тому, що дитина не слухатиме вас і відволікатиметься.

Привернення уваги перед інструкцією. Перед тим, як давати дитині інструкцію, впевніться, що вона дивиться на вас (не обов’язково в очі) або на дидактичний матеріал. Якщо ви бачите, що дитина зай- нята аутостимуляцією, дивиться в бік чи займається чимось іншим, приверніть її увагу: покличте на ім’я, скажіть “Увага!”, постукайте по столу або торкніться її обличчя чи руки.

Інструкції – лаконічні, прості, без зайвих слів. Що нижчий рівень розвитку дитини, то простішими мають бути інструкції. Замість за- питання типу “Дмитрику, подивись уважно на картинки і покажи мені, де киця”, формулюйте коротко: “Де киця?”.

Пам’ятайте головне правило: ваше мовлення має бути на рівні дитини, плюс одне слово. Якщо дитина говорить словами – говоріть фразами; якщо дитина не говорить – старайтеся говорити простими словами. Якщо в дитини є проблеми з розумінням мовлення, вам треба максимально скорочувати інструкції.

Після інструкції робіть паузу – дайте дитині час на відповідь.

Вибір часу обстеження. Зверніть увагу, що час обстеження теж має значення (зрештою, як і навчання). Якщо ви захочете протестувати дитину в час, коли вона зазвичай спить, то будьте готові до проявів небажаної поведінки, крику, інертності, байдужості.

Не переходьте до обстеження, поки не встановите зв’язок з дитиною. Поки не налагоджена співпраця, вам буде важко об’єктивно оцінити рівень розвитку мовлення.

Ви можете обстежити дитину різними способами: опитати батьків, поспостерігати (обстежуючи за столом чи у грі. Також рекомендую просити в батьків відео у тому разі, якщо дитина не демонструє вам якоїсь навички, але вони стверджують, що ця навичка є в дитини. Адже в моїй практиці було багато різних випадків, коли родичі стверджували, що навичка є, а її насправді не було.

Хваліть і заохочуйте за правильні відповіді, співпрацю, бажану поведінку.

Не скупіться на позитивні емоції, приємні слова, коли дитина демонструє правильну реакцію.

Добирайте матеріали відповідно до віку.

Якщо дитина вживає діалекти, то під час обстеження теж використовуйте їх. Наприклад, якщо в сім’ї дитини говорять “баняк”, а ви будете обстежувати розуміння мовлення і запитаєте “Де каструля?”, то найімовірніше, дитина не зрозуміє і не вкаже на правильний предмет.

Стежте, щоб під час обстеження ви не давали дитині прихованих підказок. Наприклад, буває так, що спеціаліст, обстежуючи навичку розуміння, дає інструкцію “Дай мені...” і показує пальцем, що саме треба дати, або підсовує ближче відповідний предмет до дитини тощо. Такі підказки будуть спотворювати результати обстеження та ускладнювати подальшу корекційну роботу.

Записуйте розгорнуті результати обстеження, щоб потім не згадувати, наскільки правильно дитина виконала завдання. Також бажано записувати, які конкретні відповіді були на всі ваші інструкції.

Логопедична студія "Логоманія".